Кардинально не відрізняється від попередніх шкіл, хоча вийшла друком через 30 років після першого підручника. Вилучено застарілі прийоми гри, включено розділ про ансамблі бандуристів та методичні поради для педагогів ДМШ та училищ. Відрізняється значною кількістю опечаток та малюнками низької якості. Очевидно давалася взнаки "перебудова".

Втім, ця школа гри містить деякі цікаві інструментальні твори та обробки українських композиторів 70х-80х років.

Один з перших друкованих підручників для старосвітської бандури. Написаний М. Злобінцевим та виданий 1913 року в Одесі. Перша частина містить  короткий опис історії інструменту, вигляд і стрій тогочасної бандури, базові пояснення про спосіб тримання та звуковидобування. Подаються також відомості про стрій бандури. Злобінцев розглядає старосвітську бандуру як суто акомпануючий інструмент. У другому розділі містяться зібрані автором думи та історичні пісні, з нотами для голосу та бандури.

Книга буде цікава тим, хто вивчає історію бандури або гру на старосвітських інструментах.

Самовчитель гри на традиційних щипкових інструментах - кобзі О. Вересая, бандурі Г. Ткаченка, торбані Ф. Відорта, написаний викладачем Стрітівської вищої школи кобзарського мистецтва, одним із засновників відомого гурту "Кобза".

Містить всю необхідну інформацію для початку гри на старосвітській кобзі, бандурі та торбані, багато фотографій для правильної постановки рук, детальні зображення інструментів, опис конструкції, вправи та твори.

Єдина на сьогоднішній день методика, написана Яном Генріховичем Пухальским, викладачем Київської консерваторії по класу гітари. У цій неординарній праці Пухальский зумів показати потенціал інструменту та закласти підвалини нової школи гри, яка і підняла бандурне мистецтво на академічний, концертний рівень. Він цілковито зосереджується на ключових для розвитку техніки моментах – постановці руки, раціональних рухах, роботі м’язів рук, координації та різних аспектах звуковидобування. Посібник написано російською мовою.